Біля вуликів бажано виполоти траву, особливо біля пере­дньої стінки. Для того щоб трава швидко не відростала, майданчик біля вулика поливають розчином кухонної солі чи вапна.

Залежно від умов вулики розміщують групами, попарно чи поодинці рядами. На присадибній ділянці з обмеженою площею їх ставлять на відстані 0,5—1 м. На точках вулики розміщують рядами, попарно чи поодинці з шириною між рядами 4—6 м.

Для профілактики нозематозу не можна розміщувати пасіку в сирих, тінистих місцях із близьким заляганням ґрунтових вод, зі схилом на північ чи захід.

Пасіку краще розмістити в садку на південному чи пів- денно-східному схилі. Місце, де стоятимуть вулики, краще обгородити парканом висотою не менше 2 м чи живою огорожею з дерев і кущів. Це створює сприятливий мік­роклімат на пасіці, бджоли че будуть заважати оточуючим. 

При організації кочівлі важливо правильно вибрати місце. В зоні активного льоту повинно бути кілька нектароносів, адже для якогось із них можуть скластися несприятливі умови. Перевагу віддають родючішим грунтам із пересіченою місцевістю. Добре, якщо поблизу є ліс, яри, стави, річка. Якщо місцевість пересічена, тривалість цвітіння медоносів подовжується.

Найкраще, якщо є умови для розміщення пасіки на присадибній ділянці. Це спрощує догляд за бджолами, еко­номить час. Адже в окремі періоди року невідкладні роботи у бджолосім'ях слід виконувати не рщше одного разу через 1—2 тижні.