Спостережливий пасічник може часто спостерігати це. Як відомо, на вусиках бджоли, трутня, матки розміщені органи чуття. У особин бджолиної сім'ї на передніх ніжках є спеціальне пристосування для очистки вусиків, яке скла­дається з напівокруглош вирізу, покритого міцними волоска­ми, та шпори з пластинкою — рухомим відростком на задній внутрішній частині гомілки. При очищенні вусик вкладається у виріз і закривається шпорою, при витягуванні він очи­щається щетинками вирізу й додатковою пластинкою.

Дихальна система медоносної бджоли складається з роз­галуження повітроносних трубок — трахей, що пронизують усе тіло. Трахеї зовні відкриваються дихальцями, а най- дрібніші трахейні капіляри закінчуються трахеолами. Великі трахейні стовбури створюють так звані повітряні мішки.

Кров (гемолімфа) у тілі бджоли частину шляху проходить по судинах, а потім вільно виливається в порожнину тіла й омиває внутрішні органи і тканини. Отже, кровоносна сис­тема не замкнута. Кровообіг здійснюється основним сер­цем — спинною судиною, спинною та черевною діафрагмами і додатковими серцями, які забезпечують кровообіг в антенах (вусиках), ніжках та жилках крил.

Вуглеводи, білки та жири, що надходять із кормом в організм бджоли, піддаються складній хімічній переробці шляхом гідролізу за допомогою ферментів.

За рахунок різниці потенціалів на тілі бджоли та квітах пилок прилипає до волосків на тілі бджоли. Частину його вона челюстями й передніми лапками зчищає з тичинок.

Тіло медоносної бджоли складається з трьох відділів: тловного, грудного та черевного. На голові розміщені прості п складні очі, два вусики, верхня губа і щелепа, нижня губа і і щелепа, хоботок, язичок. На грудях є по дві пари передніх,

 Медоносні бджоли ще з сивої давнини викликали великий інтерес у людини. Будучи одним із найдавніших промислів, бджільництво давало їй можливість добувати мед і віск, '(найдено малюнки в Єгипті, Греції та